П’ятирічний досвід упровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах виявив чимало проблем. Питання щодо внесення коректив до відповідної нормативно-правової бази стало нагальним. Тетяна Симоненко, начальник відділу спеціальної освіти департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України, детально про зміни, що відбулися.

Улітку «крига скресла» —

• внесли зміни до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послух (Закон України від 23.05.2017 № 2053-VIII);
• затвердили:
  • Положення про інклюзивно-ресурсний центр (постанова КМУ від 12.07.2017 № 545);
  • Типовий навчальний план для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного та тяжкого ступеня (наказ МОН від 21.07.2017 № 1081)*.

* Цей Типовий навчальний план уводять у дію з 2017/2018 навчального року.

На початку серпня постановою КМУ від 09.08.2017 № 588 внесли зміни й у Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затверджений постановою КМУ від 15.08.2011 № 872 (далі — Порядок). Тож що саме змінилося у Порядку і чому назріла потреба цих змін?

Термінологія

Що змінилося?

• Замінили слово «вади» на слово «порушення».
• Замінили термін «діти-інваліди» на «діти з інвалідністю».
• Вилучили слово «індивідуальною» з пункту 15 Порядку: «Оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою».

Чому змінилося?

Термінологію щодо дітей з особливими освітніми потребами приведено у відповідність до Закону України «Про ратифікацію Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю і факультативного протоколу до неї» із змінами, прийнятими Верховною Радою України від 07.09.2016 № 1490-VІІІ.

Норми Порядку приведені до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг» (Закон України від 23.05.2017 № 2053-VІІІ). Цим Законом закріплено право дітей з особливими освітніми потребами здобувати освіту в усіх навчальних закладах та встановлено норму щодо створення навчальними закладами інклюзивних і спеціальних класів на підставі заяви батьків про зарахування дитини з особливими освітніми потребами до навчального закладу.

Створення інклюзивного класу

Що змінилося?

Керівник загальноосвітнього навчального закладу за підтримки відповідного органу управління освітою організовує клас з інклюзивним навчанням, створює необхідну матеріально-технічну та навчально-методичну базу, добирає відповідних педагогічних працівників тощо. Підстави для створення інклюзивного класу:

• заява батьків або законних представників дитини з особливими освітніми потребами;
• висновок психолого-медико-педагогічної консультації.

У разі, якщо керівник навчального закладу відмовляється зараховувати дитину з особливими освітніми потребами через відсутність умов, батьки дитини можуть вимагати письмову відмову, щоб вирішити це питання у судовому порядку.

Проте батьки мають знати, що у спеціалізовані загальноосвітні навчальні заклади, заклади санаторного та інших типів зараховують учнів, зокрема з особливим освітніми потребами, відповідно до вимог, визначених положеннями про такі навчальні заклади.

Чому змінилося?

Пункт 4 виклали у новій редакції, аби чітко окреслити підстави та умови створення інклюзивного класу. Скасували норму про те, що інклюзивний клас створюють «за наявності необхідної матеріально- технічної та методичної бази, відповідних педагогічних кадрів і приміщень…», оскільки у Бюджетному кодексі України на це з 2017 року передбачено цільові видатки з державного бюджету місцевим бюджетам.

Кількість учнів у інклюзивному класі

Що змінилося?

Пункт 8 виклали в новій редакції. Зняли норму максимальної наповнюваності інклюзивного класу (до внесення змін до Порядку — не більш як 20 учнів). Уточнили кількість учнів з особливими освітніми потребами у класі з інклюзивним навчанням, зокрема:

• 1-3 дитини із числа дітей —
  • з порушеннями опорно-рухового апарату;
  • із затримкою психічного розвитку;
  • зі зниженим зором чи слухом;
  • з легкими інтелектуальними порушеннями тощо;
• не більше 2-х дітей —
  • сліпих;
  • глухих;
  • з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з дислексією;
  • з розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку);
  • які пересуваються на візках.

Чому змінилося?

Як засвідчила практика, норма щодо зменшення наповнюваності кількості учнів у класах з інклюзивним навчанням стала однією з причин відмови батькам в організації інклюзивного навчання для дітей з особливим освітніми потребами. Особливого масштабу ця проблема набула у школах великих міст: у переповнених класах навчається понад 30 учнів, а норма наповнюваності інклюзивного класу зменшувала кількість учнів до 20-ти. Ми вивчили досвід США, Канади, Чехії, Польщі, Великої Британії та інших країн і встановили, що в їхніх нормативних базах немає норми наповнюваності в інклюзивних класах.

Відповідно до нової редакції пункту 8 в одному класі можуть навчатися діти, які мають різні порушення психофізичного розвитку.

Що змінилося?

В абзаци перший і другий пункту 10 внесли зміни щодо організації навчально-виховного процесу. Так, учні загальноосвітнього навчального закладу, зокрема з особливими освітніми потребами, мають навчатися за робочим навчальним планом загальноосвітнього навчального закладу та навчальними програмами.

Індивідуальний навчальний план та індивідуальну навчальну програму розробляє команда педагогічних працівників із залученням:

• корекційного педагога;
• практичного психолога;
• матері та/або батька дитини у разі, якщо вона відповідно до особливостей розвитку не може опанувати державний стандарт освіти (має інтелектуальні порушення, встановлені лікарем).

Індивідуальну навчальну програму можуть адаптувати (спрощувати навчальну програму до можливостей учня) або модифікувати (розробляти навчальну програму на основі програми для дітей з інтелектуальними порушеннями розвитку).

Чому змінилося?

Назріла потреба чіткіше прописати питання організації навчально-виховного процесу.

Індивідуальна програма розвитку

На кожного учня з особливими освітніми потребами група фахівців з обов’язковим залученням батьків учня або його законних представників складає індивідуальну програму розвитку (ІПР). Її затверджує керівник загальноосвітнього навчального закладу і підписують батьки або законні представники дитини.

В ІПР міститься інформація про:

• наявний рівень знань і вмінь учня, динаміку розвитку;
• адаптацію навчального матеріалу, технічні пристосування, додаткові послуги (корекційно-розвиткові заняття), визначені на підставі висновку психолого-медико-педагогічної консультації.

ІПР є інструментом організації навчально-виховного та корекційно-розвиткового процесів для учнів з особливими освітніми потребами. Її розроблення ґрунтується на комплексній оцінці сильних сторін, інтересів і потреб учня. Мета ІПР — визначити стратегії, ресурси, технології, спрямовані на забезпечення прогресу розвитку учня.

ІПР переглядають двічі на рік, а за потреби й частіше, з метою її корегування.

Що змінилося?

Однією з основних змін до Порядку є нова форма ІПР. Її подано у Додатку. Пункти 12 і 13 виклали у новій редакції. Години на проведення корекційно-розвиткових занять не враховують під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження учнів з особливими освітніми потребами.

Чому змінилося?

Нова редакція пунктів 12 і 13 зумовлена змінами, внесеними до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг. Так, цей закон доповнили статтею 23¹, у якій ідеться про розроблення ІПР на кожного учня з особливими освітніми потребами у загальноосвітньому навчальному закладі.

Години на корекційно-розвиткову роботу не передбачають навчальної діяльності, а спрямовані на корекцію порушень для опанування учнем навчального матеріалу. Тому їх не враховують під час гранично допустимого тижневого навантаження.

Корекційно-розвиткова робота

Що змінилося?

Пункт 11 доповнили двома абзацами, зокрема:

• уточнили поняття корекційно-розвиткової роботи;
• визначили, що проводять корекційно-розвиткові заняття учителі-дефектологи (корекційні педагоги) та практичні психологи;
• вказали тривалість корекційно-розвиткових занять —
  • групове — 35-40 хвилин;
  • індивідуальне — 20-25 хвилин.

Корекційно-розвиткові заняття проводять з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності учня. Групи для корекційно-розвиткового заняття (2-6 учнів) комплектує відповідний спеціаліст (фахівець) з урахуванням однорідності порушень та рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації.

Також у новій редакції виклали пункт 13 Порядку щодо кількості годин на корекційно-розвиткові заняття, зокрема:

• 3-5 год. — для дітей —
  • з порушеннями опорно-рухового апарату;
  • із затримкою психічного розвитку;
  • зі зниженим зором чи слухом;
  • з легкими інтелектуальними порушеннями;
• 5-8 год. — для дітей —
  • сліпих;
  • глухих;
  • з тяжкими порушеннями мовлення;
  • з розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку тощо).

Чому змінилося?

Тривалість корекційно-розвиткових занять (групового та індивідуального) приведена у відповідність до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів», затверджених наказом МОЗ від 20.02.2013 № 144.

Особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя. Він бере участь у розробленні та виконанні навчальних планів і програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально- пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Що змінилося?

Пункт 14 доповнили абзацом про освітні та соціальні потреби дітей зі складними порушеннями розвитку. Так, відповідно до Порядку їх допомагають задовольняти соціальні працівники, батьки або особи, уповноважені ними.

Чому змінилося?

Щороку в загальноосвітніх навчальних закладах збільшується кількість дітей, які мають складні порушення розвитку. Це, зокрема, діти з розладами спектра аутизму, синдромом Дауна, які пересуваються на візках, сліпі тощо. Вони потребують тимчасового чи постійного супроводу під час уроку та позаурочний час. Відповідно до Порядку такий супровід мають забезпечувати соціальні працівники, батьки або уповноважені ними особи. Заборона здійснювати такий супровід під час уроку є неприпустимою і такою, що порушує право дитини.

Унесення змін до Порядку стало черговим кроком до удосконалення нормативно-правової бази щодо питання інклюзії.

---

Додаток

ІНДИВІДУАЛЬНА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ

1. Період виконання

2. Загальні відомості про учня:

прізвище, ім’я, по батькові _____________________________________________________

дата народження _____________________________________________________

повне найменування загальноосвітнього навчального закладу, в якому

навчається учень __________________________________________________________________________

рік навчання _____________________________________________________

3. Відомості про особливості розвитку учня (особливі освітні потреби, стан здоров’я, фізичний і мовленнєвий розвиток, когнітивну, емоційно-вольову сферу, навчальну діяльність)

Порядковий номер	Дата	Короткий зміст	Джерело інформації

4. Наявний рівень знань і вмінь учня

Потенційні можливості	Потреби

5. Додаткові освітні та соціальні потреби учня (додаткова підтримка асистента вчителя, супровід соціальним працівником, робота з вчителем-дефектологом, вчителем-логопедом тощо)

 Так (зазначити потреби) _____________________________________________________

 Ні

6. Психолого-педагогічна допомога, що надається під час проведення у позаурочний час корекційно-розвиткових занять

Найменування заняття	Фахівець, який проводить заняття	Місце проведення заняття	Дата проведення заняття	Періодичність

7. Характеристика учня

Сфера розвитку	Стисла характеристика	Заплановані дії	Очікувані результати/уміння
Емоційно-вольова
Фізична
Когнітивна
Мовленнєва
Соціальна

8. Навчальні предмети (у разі, коли потенційні можливості учня не дають змоги засвоїти навчальну програму, що призводить до необхідності розроблення адаптованої або модифікованої програми)

Порядковий номер	Навчальний предмет	Програма
		адаптована	модифікована

Звільнення від вивчення окремих навчальних предметів

 Так (зазначити предмет (предмети)) _____________________________________________________

 Ні

9. Адаптація (необхідне підкреслити)

Пристосування середовища: доступність, інтенсивність освітлення, зменшення рівня шуму в класі, приміщення для усамітнення, інше

Психолого-педагогічна адаптація: збільшення часу на виконання завдань, чергування видів діяльності, виконання завдань за зразком, вид та частота релаксації, використання засобів концентрації уваги, інше _____________________________________________________

Адаптація навчального матеріалу: адаптація навчальних посібників, наочних матеріалів, картки-підказки, використання друкованих текстів з різним розміром шрифтів, інше  _____________________________________________________

Необхідне спеціальне обладнання

 Так (зазначити обладнання) _____________________________________________________

 Ні

10. Індивідуальний навчальний план

Індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма розробляються відповідно до особливостей інтелектуального розвитку учня.

Індивідуальний навчальний план визначає перелік предметів та кількість годин для їх вивчення.

Навчальний предмет _____________________________________________________

Цілі навчання	Зміст	Педагогічні технології, спрямовані на досягнення мети	Оцінювання знань, які засвоїв учень за рік/півріччя

11. Джерела інформації у процесі розроблення індивідуальної програми розвитку:

 висновок психолого-медико-педагогічної консультації

 попередня індивідуальна програма розвитку

 батьки/опікуни

 учень

інші _____________________________________________________

12. Члени групи з розроблення індивідуальної програми розвитку

Прізвище, ім’я, по батькові	Найменування посади	Підпис

13. Узгодження індивідуальної програми розвитку з:

1) батьками/законними представниками:

прізвище, ім’я, по батькові батьків/законних представників

_____________________________________________________

підпис ________________ дата ________________

2) учнем у разі, коли йому виповнилося 16 і більше років

підпис ________________ дата ________________

14. План консультування батьків/законних представників у процесі розроблення/виконання індивідуальної програми розвитку

Дата	Мета	Відповідальні особи

15. Моніторинг стану розвитку учня та його навчальних досягнень

Сфери розвитку/ навчальні предмети	Строк проведення моніторингу
	протягом першого півріччя навчального року	після закінчення першого півріччя навчального року	протягом другого півріччя навчального року	після закінчення навчального року

___________________ (найменування посади директора загальноосвітнього навчального закладу)

__________________ (підпис)

______________ (ініціали, прізвище)

__________________ 20 _________ р.

Тетяна СИМОНЕНКО, начальник відділу спеціальної освіти департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України

Ezavuch