Універсальний дизайн – це стратегія, спрямована на те, щоб проектування і компоненти будь-якого середовища, виробів, комунікації, інформаційних технологій чи послуг були однаково доступні чи зрозумілі всім та відповідали вимогам спільного користування.

Кінцева мета універсального дизайну в освітній галузі полягає в ефективності, результативності та економічності залучення всіх вихованців, учнів/студентів до навчального процесу, у тому числі й осіб з інвалідністю. Читайте детальніше у статті Марії Васюник-Кулієвої.

Бачення без завдань залишається лише мрією.

Завдання без бачення – важка, нудна праця.

Бачення та завдання – це надія світу.

                                                     Напис на стіні древнього монастиря в Англії

1. Що таке універсальний дизайн 

Американський архітектор Майкл Біднер у 1970 році висунув ідею, що функціональний потенціал кожної людини посилюється, коли знімаються довколишні бар’єри – фізичні та ментальні. Він наполягав на новій концепції доступності, яка мала бути широкою та універсальною, тобто охоплювати більшу категорію людей з різними функціональними обмеженнями та задовольняти їхні потреби.

Вагомий внесок для впровадження принципів універсального дизайну зробив американський архітектор Рон Мейс. Він почав використовувати термін «універсальний дизайн» та зауважив, що «універсальний дизайн не є новою наукою, стилем або чимось унікальним. Він вимагає лише усвідомлення необхідності ринкових відносин і поміркованого підходу, щоб зробити все, що ми проектуємо і виробляємо, таким, щоб цим повною мірою могла користуватися кожна людина». Рон Мейс у 1997 році очолив групу осіб, яка розробила сім принципів універсального дизайну (Universal Design) [2].

На мою думку, вдалим є таке визначення універсального дизайну:

це стратегія, спрямована на те, щоб проектування і компоненти будь-якого середовища, виробів, комунікації, інформаційних технологій чи послуг були однаково доступні чи зрозумілі всім та відповідали вимогам спільного користування.

Універсальний дизайн є економічно ефективним підходом, бо задовольняє потреби всіх користувачів уже на початковому етапі розробки та проектування і виключає майбутні нераціональні витрати.

Універсальний дизайн потрібний усім, та особливо:

• батькам із малолітніми дітьми;
• дітям у школах;
• пацієнтам у лікарнях;
• дітям до 7-ми років;
• людям похилого віку;
• людям з інвалідністю;
• вагітним жінкам;
• людям з великою масою тіла;
• людям низького чи високого зросту;
• будь-якій людині, якщо в певний період часу вона менш уважна або менш мобільна;
• педагогам, які мають інвалідність та хочуть займатися улюбленою справою;
• батькам, які мають інвалідність;
• представникам громадських організацій, які опікуються особами з обмеженими функціональними можливостями;
• представникам публічної влади (як правило в освітніх закладах розташовуються виборчі дільниці; для проведення семінарів, тренінгів тощо з різних питань).

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 30-40 відсотків людей віком 60-70 років відчувають стійкі функціональні обмеження сенсорної та опорно-рухової сфер. Для людей віком 75-80 років, цей показник становить майже 70 відсотків, старші за 80 років – 100 відсотків відчувають стійкі функціональні обмеження сенсорної та опорно-рухової сфер [1].

Тобто універсальний дизайн важливий не тільки для осіб з інвалідністю, але й для більшості осіб нашого суспільства. При цьому не варто забувати, що на певних етапах життя кожен з нас може стати  причетним до цієї категорії людей.

Універсальний дизайн освіти – це підхід, що забезпечує філософську основу для розробки широкого спектру навчальних продуктів та довкілля з урахуванням потреб усіх учнів та вихованців із самого початку. Це стосується не тільки аспектів навчання: програми, навчального плану, оцінювання знань, викладання, шкільного дизайну, бібліотеки, спортивних майданчиків, гуртожитків, веб-сайтів, інструкцій, але й шляхів реформування публічного управління освітою осіб з порушеннями в розвитку.

2. Принципи універсального дизайну 

Універсальний дизайн, який бере свій початок з архітектури та техніки, усе частіше використовується в освіті, маючи назву «універсальний дизайн у сфері освіти».

Практичне впровадження концепції інклюзивного навчання базується на наступних  принципах універсального дизайну:

Принцип 1. «Рівність та доступність використання» має гарантувати рівність та доступність середовища для кожного, шляхом надання однакових засобів для всіх користувачів з метою уникнення уособлення окремих груп населення. Дизайн має бути легким у сприйнятті для людей з різним рівнем можливостей.

У чому проявляється?

• відсутність сходів до будівлі;
• вхід з розсувними дверима в супермаркетах, аеропортах та ін.;
• інформація в доступних форматах;
• поручні різних рівнів у транспорті, в громадських приміщеннях;
• розташування банкоматів на висоті, доступній для кожної людини;
• навчальні матеріали, які враховують можливості різних осіб з обмеженими функціональними можливостями
• титрування або переклад на жестову мову та ін.

Як це працює в освітній галузі?

Рівноправне використання: архітектурно доступне та безпечне шкільне середовище; навчальні матеріали підготовлені таким чином, що можуть бути використані учнями та вихованцями з різними функціональними порушеннями; веб-сайти навчальних закладів розроблені так, що інформація на ньому доступна для осіб з порушеннями зору та слуху та ін.

Принцип 2. «Гнучкість використання» має забезпечити наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань та відповідати різним потребам, уподобанням та можливостям користувачів.

У чому проявляється?

• автобус з підіймачами або висувним пристроєм для заїзду;
• обладнання офісних робочих місць (стільці, столи, які регулюються за висотою), шкільних парт;
• різні варіанти входу – сходи, ескалатор, ліфт;
• ручка важільного типу на дверях;
• можливість придбати речі як у точці продажу, так і через Інтернет.

Як це працює в освітній галузі?

 Гнучкість користування: шкільний навчальний процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей учнів; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та представлення матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.

Принцип 3. «Простота та інтуїтивність використання» – дизайну повинна бути притаманна простота та інтуїтивно зрозуміле використання продукту та послуги. Як використовувати продукт має бути зрозуміло будь-якій особі, незалежно від особистого досвіду, освіти, лінгвістичних навичок, віку, рівня концентрації уваги на цей момент.

У чому проявляється?

• різні види піктограм;
• проста та зрозуміла інструкція щодо користування приладом;
• чіткі та інтуїтивно зрозумілі кнопки управління на виробництві, в готелях, в побутових товарах тощо;
• оптимальна та зручна розкладка продуктів і товарів в супермаркетах;
• цінники, які окрім назви та ціни (великими літерами), також містять зображення товару.

Як це працює в освітній галузі?

Просте та зручне використання: навчальні  матеріали прості та чіткі у використанні незалежно від навичок та досвіду учнів, вихованців; лабораторне обладнання та обладнання в майстернях із чіткими та інтуїтивно зрозумілими кнопками управління.

Принцип 4. «Доступно викладена інформація» – дизайн має сприяти ефективному донесенню до користувача необхідної інформації, незалежно від його можливостей сприйняття або зовнішніх умов.

У чому проявляється?

• контрастні кольори стін та підлоги в приміщенні;
• рухомий рядок на екрані телевізора;
• назви вулиць, подані великим шрифтом;
• інформація про зупинки, що дублюються – усно і на табло у транспорті;
• інформація на веб-сайтах, викладена у доступних форматах (текстовий, відео-, аудіоформат);
• доступна для сприйняття інформація на інформаційних табло, в оголошеннях, на рекламних щитах.

Як це працює в освітній галузі?

 Сприйняття інформації, попри сенсорні можливості користувачів: урахування різного впливу шкільного середовища на «сенсорний досвід» дитини; використання кольору, світла, звуків, текстури; легкий доступ до інформаційно-комунікативних технологій.

Принцип 5. «Терпимість до помилок». Дизайн має звести до мінімуму небезпеку для життя, можливість виникнення ризиків та негативних наслідків у разі випадкових або непередбачуваних дій користувачів.

У чому проявляється?

• підсвічування сходів в місцях громадського користування (кінотеатрах);
• тротуарна плитка зі спеціальною тактильною поверхнею на перехресті;
• тактильна лінія яскравого жовтого кольору, щоб людина не оступилася в метро;
• неслизька підлога, що мінімізує ризик посковзнутися і впасти;
• при видаленні файлу з комп’ютера програма уточнює, чи дійсно користувач хоче це зробити;
• неправильне використання предмету не виводить його одразу з ладу (електрочайник не вмикається, якщо в ньому немає води, не до кінця закритий холодильник видає звукове попередження тощо);
• кольорове маркування на дверях (на скляних дверях), багато людей не помічають скляні двері, а також використання дверей контрастного кольору у порівнянні з стінами допомагає зорієнтуватися та ін.

Як це працює в освітній галузі?

Припустимість помилок: учні, вихованці повинні мати вдосталь часу, щоб надати відповідь на питання; використання навчального програмного забезпечення, яке має вказівки/застереження, коли учень, вихованець робить неправильний вибір.

Принцип 6. «Малі фізичні зусилля» – дизайн має сприяти дієвому та зручному використанню послуги чи виробу з мінімальним рівнем стомлюваності. Він повинен бути розрахований на незначні фізичні зусилля, яких має докласти користувач. 

У чому проявляється?

• двері, що легко відчиняються;
• вмикач на висоті, зручній для кожного, у тому числі для дитини;
• горизонтальні рухомі доріжки в аеропортах;
• лавки в зонах очікування в метро чи автобусних зупинках, у парках, біля магазинів, аптек тощо;
• особлива форма кришки пляшки, яка робить відкривання більш зручним та ін.

Як це працює в освітній галузі?

Низький рівень фізичних зусиль: двері, які легко відкривати учням, вихованцям з різними функціональними порушеннями; застосування ергономічних вимог/деталей (наприклад, дверні ручки, меблі).

Принцип 7. «Наявність необхідного розміру, місця простору». Дизайн має враховувати наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача.

У чому проявляється?

• широкий ліфт;
• широкі автоматичні розсувні двері для проїзду мами з дитячим візком або людини, яка пересувається в інвалідному візку;
• широкі турнікети в громадських місцях;
• достатньо простору в кабінеті лікаря, щоб будь-яка людина могла пройти обстеження;
• достатньо простору в туалетній кабінці;
• достатньо простору в приміщеннях для людей. Які користуються інвалідними візками, а також родин, які хочуть пересуватися коляками з дітьми.

Як це працює в освітній галузі? 

Наявність необхідного розміру і простору:

доступні навчальні місця для учнів, вихованців, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів;

меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик;

можливість регулювання середовища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб учнів у навчанні та інше. 

На мою думку, реалізація на практиці принципів універсального дизайну лише покращить результативність публічного управління, оскільки в основі цього дизайну лежить повага до прав людини.

Очевидно, щоб реалізувати засади філософії універсального дизайну в освітній галузі необхідно спрямувати зусилля влади для втілення принципів цього дизайну на всіх рівнях.

3. Приклад Львівщини 

На підставі інформаційних довідок районних (міських) управлінь (відділів) освіти відомо, що на сьогодні у 372 закладах освіти Львівщини облаштовано пандуси, в тому числі в закладах освіти обласного підпорядкування (див. фотографії 1-10).

Фотографія 1. Пандус

Фотографія 2. Пандус

У 747 освітніх закладах наявні широкі двері, у 244 – здійснено маркування сходинок, у 50 навчальних закладах наявні спеціальні піктограми, у 300 – встановлено дзвінки.

Фотографія 3. Широкі двері

Фотографія.4. Маркування сходинок

У загальноосвітньому навчальному закладі №82 м. Львова збудовано ліфт.

Фотографія 5. Ліфт

Фотографія 6. Кабінка ліфта

На прилеглій території 350 закладів є пониження бордюрів, у 681 закладі освіти області є сходи з поручнями.

Діти з порушеннями у розвитку, які навчаються за інклюзивною формою в загальноосвітніх навчальних закладах, можуть зняти фізичне напруження в кабінетах фізичної реабілітації, яких є в області 10. Звукові маячки встановлено в 4 навчальних закладах.

Фотографія 7. Кабінет фізичної реабілітації

Фотографія 8. Звуковий маячок

У 100 закладах освіти туалетні кімнати облаштовано спеціальними пристосуваннями для дітей з інвалідністю.

Фотографія 9. Спеціальні пристосування

Фотографія 10. Універсальна кабінка для дітей з інвалідністю

Місцевими бюджетами за останні роки значно збільшено обсяги фінансування для створення елементів безбар’єрності у навчальних закладах районів та міст області. Більшість опорних шкіл освітніх округів (87%) облаштовано елементами доступності. Відсоток облаштування елементами безбар’єрності закладів освіти за останні 5 років зріс від 4 до 29.

Проблематичним залишається облаштування елементами безбар’єрності адміністративних будівель органів публічної влади, зокрема місцевих органів управління освітою. Так, лише 20 відсотків приміщень органів управління освітою Львівської області мають ті чи інші елементи доступності (пандус, дзвінки, марковані сходинки тощо).

21 березня 2017 року на сесії Львівської обласної ради депутати затвердили Програму розвитку освіти Львівщини на 2017 – 2020 роки. Програма спрямована на створення умов для розвитку доступної та якісної системи освіти Львівської області. Загальний обсяг фінансування з обласного бюджету на 2017 рік – 77 млн. 962 тис. грн. Зокрема передбачена закупівля спеціального обладнання для шкіл-інтернатів, навчально-реабілітаційних центрів на суму 1 млн. грн. [4].

1. Висновки та рекомендації 

       Універсальний дизайн у сфері освіти:

• формує філософію освіти, навчального процесу, середовища, яка враховує потреби всіх користувачів;
• змінює стереотипи й підходи до викладання та навчання;
• визнає право кожної людини на освіту без будь-яких обмежень;
• змінює навчальний процес і середовище, а не вихованця, учня/ студента;
• підтримує міждисциплінарний підхід за участі широкого кола фахівців;
• підтримує гнучкість програм, різні навчальні методики та проведення відповідного оцінювання, зважаючи на різноманіття потреб учнів/ студентів та підготовки їх до опанування матеріалу;
• вимагає від учителів, адміністрацій шкіл, фахівців розуміння того, яким чином краще інтегрувати нові навчальні методики, допоміжні технології в практику та щоденне функціонування навчального закладу;
• не є «розміром, який пасує всім», «не панацея»;
• насамперед, це гнучкість і пошук альтернативних рішень;
• процес, який підтримує усіх учнів, які навчаються у загальноосвітньому закладі.

      Забезпечуючи дотримання принципів універсального дизайну в освітній галузі ми 

• демонструємо розуміння того, що кожна людина навчається «по-своєму» і цінність дитини не залежить від її здібностей і досягнень;
• сприяємо розвитку її сильних сторін і талантів;
• усуваємо бар’єри у системі освіти та системі підтримки;
• цінуємо людське різноманіття та розуміємо, що людські відмінності та цінності збагачують суспільство;
• визнаємо, що діяльність ґрунтується на правах людини та принципах рівності;
• маємо більше шансів надавати підтримку під час навчання тим вихованцям, учням/студентам, які мають особливі освітні потреби;
• готуємо всіх дітей до життя в інклюзивному суспільстві, якому властива толерантність;
• піддаємо критиці дискримінаційне ставлення суспільства до осіб з обмеженими функціональними можливостями;
• розуміємо, що політика в сфері освіти осіб з обмеженими функціональними можливостями повинна розроблятися на засадах партнерства.

Кінцева мета універсального дизайну в освітній галузі полягає в ефективності, результативності та економічності залучення всіх вихованців, учнів/студентів до навчального процесу, у тому числі й осіб з інвалідністю.

Рекомендації щодо просування універсального дизайну в освітній сфері

На мою думку є нагальна потреба у:

• проведенні в навчальних закладах аудиту виконання прийнятих законів та нормативно-правових актів щодо створення безбар’єрного середовища(зокрема, щодо доступності) за вимогами універсального дизайну;
• у розрахунку реальної вартості кошторисів, які передбачатимуть заходи щодо облаштування освітніх закладів (для початку – з інклюзивною формою навчання) згідно з вимогами універсального дизайну;
• залученні достатніх фінансових ресурсів для створення освітнього середовища за вимогами універсального дизайну (в тому числі недержавних, благодійних тощо);
• ініціюванні написання проектів з метою участі в отриманні мікрогрантів (на різних рівнях) для створення інклюзивного освітнього середовища згідно з вимогами універсального дизайну.

Список використаних джерел:

1. Архітектурна доступність шкіл: навч.-метод.посіб./за заг.ред. Байди Л. Ю., Красюкової-Еннс О. В.; колек. авторів: Азін В. О., Грибальський Я. В., Байда Л. Ю., Красюкова-Еннс О. В. – К: 2012.-88 с.
2. Доступність та універсальний дизайн: навчально-методичний посібник. Азін В. О., Грибальський Я. В., Байда Л. Ю., Красюкова-Еннс О. В. – К. 2013. -128 с.
3. Загальна декларація прав людини [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // zakon2.rada.gov.ua/laws/snow/995_015.
4. Програма розвитку освіти Львівщини на 2017-2020 . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://loda.gov.ua/news?id=26583 .
5. Про активізацію роботи щодо забезпечення прав людей з інвалідністю [Електронний ресурс]: Указ Президента України №678 від 03.12.2015 р. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/678/2015.
6. Про затвердження плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009-2015 роки «Безбар’єрна Україна» [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України №784-р від 29.07.2009 р. – Режим доступу: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/snow/784-2009-%DO%BF .
7. Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини [Електронний ресурс]: Указ Президента України №501 від 25.08.2015 р. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/501/2015.
8. Про реабілітацію [Електронний ресурс]: Закон України №2961-IV від 06.10.2005 р. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/snow/2961-15 .
9. Про ратифікацію Конвенції  про права осіб з інвалідністю і факультативного протоколу до неї [Електронний ресурс]: Закон України №1767-VI від 16.12.2009 р. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-17.

Марія Васюник-Кулієва, м. Львів

Джерело